Нина ГАВР - Гавришова Нина Андреевна, журналист, кандидат биологических наук. Персональный сайт. Мысли, размышления, анализ, советы, народная мудрость.

Записки журналиста

За Киев » Социум

Обзоры новостей
Добавить RSS Начало « За Киев «Социум

[1] 2 3 4 5 6 7 8 9 10...>> 12

День Євангеліста Йоанна Богослова: мистецтво і повір'я

Жовтень рясний на свята, які релігійні, але водночас і світські та мають багато дотичного до сучасних українців.
9 жовтня – свято Преставлення (скону) святого апостола і євангеліста Йоанна (Іоанна, Івана) Богослова. Емблема цього апостола – орел. Святий вважається покровителем митців – художників та іконописців, тому сьогодні можна вітати всіх, хто має справу з образотворчим мистецтвом.
Як відомо, один з дванадцяти апостолів (і єдиний з-поміж них, хто вмер власною смертю), Іоанн, був улюбленим Христовим учнем. Він був присутнім при воскрешенні Яїрової (Іаірової) дочки і під час Преображення Господнього. Саме він спитав на Таємній вечері у Спасителя, хто ж виявиться зрадником. А йдучи на страту, Ісус сказав своїй матері, щоб вона прийняла Йоанна як свого сина. Далі можна багато розповідати про здійснені апостолом дива (у тому числі зцілення), але варто назвати один факт: Іоанн прожив понад сто років і лишився єдиним очевидцем життя Ісусового. В Ефесі євангеліст сам передбачив свою смерть. А тонкий прах (тіла в могилі не знайшли) виявився цілющим.
Але яким чином апостол сприяв і сприяє митцям? За переказом, один гусячий пастух дуже хотів навчитися писати ікони, але не мав можливості. Побачивши образ апостола Йоанна, юнак почав перемальовувати ікону паличкою на піску. І тут пастуху явився сам євангеліст і вручив хартію для придворного іконописця, щоб той прийняв юнака в учні. Початківець поїхав до Константинополя, вручив “рекомендацію” (утім, це слово можна написати й без лапок). Минуло три дні навчання. І тут юнаку знов явився апостол і наказав малювати з себе ікону. Учень відмовлявся (адже виявилося б, що він проти свого наставника), але Іван Богослов наполягав. І образ вийшов таким досконалим, що всі визнали талант нового майстра,і колишній пастух став придворним живописцем. До речі, від написаної ікони йшло надзвичайне сяйво. Ця оповідь – приклад того, що старанність і (знову сучасний термін) мотивація не лишаються без нагороди.
А ще ця дата – погодна (як і багато інших свят). За повір’ями: якщо на Богослова сніжить, то зима ляже на Михайлів день. День архістратига Михайла, або Михаїла, означає поворот на зиму, недарма тоді холодно.
А наступного дня – теж свято, і теж пов’язане з українським інтересом. 10 жовтня – день преподобного Саватія Соловецького, у народі – день Саватія-бджільника. На Саватія починали загортати на зиму вулики – щоб “утепляти” бджіл. Здається, стільки вже сказано про те, що нашу культуру годі уявити без бджільництва. Спочатку (за Київської Русі) було бортництво, згодом – пасічництво, і вулик став одним з українських символів. Бджоли – не лише корисні, а й прецікаві істоти. Доведено, що вони живуть у своєму світі й геть інакше сприймають реальність, цебто ми для них не існуємо. Водночас наші предки були дуже уважними до бджіл, вважаючи, що ті вмруть без господаря (і не тому, що не буде кому їх годувати і доглядати, а тому, що ці медоносні комахи прив’язані до конкретної людини). А мед на столі – і ліки, і смакота, і – до того, як цукор поширився в нас – пасував до багатьох страв. Так, на Русі ознакою багатія були… чорні зуби. Бо тільки багаті на той час могли дозволити собі купувати цукор. Але від меду сама користь, і карієсу не буде.
А з бджолами пов’язано ще одне: на Саватія наші предки змушували молитися цьому святому саме дітей. Бо бджільництво вважалося такою справою, що вимагала чистоти помислів, відповідальності, а діти вважалися безгрішними. У православ’ї вони такі до семи років, а у народі могли сприйматися чистими і до дванадцяти літ. Бджола – це ще й комашка… Божої Матері. І, звісно, символ трудівниці. Також можна згадати, що недарма Олена Пчілка (вона ж Ольга Драгоманова-Косач) узяла собі саме такий псевдонім, і потім інші добродушно піджартовували, що бджола – медоносна комаха, яка “світом літала і всього бачила”, а, наразившись на критику принципової та темпераментної письменниці, казали: “Мене вжалила Олена Пчілка!”.
Отже, 9-те і 10-те – дати і релігійні, і живописні, і літературні, й етнографічні. У них багато близького кожному. Тому хочеться побажати натхненного і плідного жовтня в усіх питаннях.
Джерело
http://zakyiv.com/index.php?nma=news&fla=stat&cat_id=3&nums=131219
Оценка: - | -;
Просмотров: 59 раз(а); 10:59 09/10/2018

Оценить:
Оценка: - | - Последнее: -


Nik (заполнить обязательно)
Ваш E-Mail Используется только для того что бы вы знали где и какую сделали запись
комментарий
HTML-теги Вырезаются!!! _SOOBDELHTML2_ (pdf, object, swf)
* Введите защитный код из символов, отображенных в виде изображения.
Если вы не можете прочитать код с изображения, нажмите на изображение для генерации нового вида кода.
 

<< Почався Синод, де можуть надати автокефалію українській церкві На 17 улицах Киева разрешили езду со скоростью до 80 км/ч >>


Страница сгенерирована за 0.09 сек..