За древньою  легендою, царя Мітрідата VI отруїти було неможливо. Історія пошуків надійних протиотрут обчислюється століттями. До нас дійшли два вірші гре­цького поета і лікаря II ст. до н.е.  Нікандра із Колофона, який опи­сує властивості  от­рут ( опій, белена, аконіт, тисове дерево та інші) і як протиотрути (науковою мовою - антидоти) рекомендує тепле моло­ко, підігріту воду, на­стої із лляного насіння й  мальви).
  Яким же ви­могам мають відповідати антидоти? Їх уперше сформу­лював відомий фран­цузький токсиколог Матьє Жозеф Орфіла (народився 1787 р.) : протиот­рути повинні мати та­кі властивості, щоб їх мож­на було приймати велики­ми дозами без будь-якої небезпеки для здоров'я людини, щоб вони позба­вляли токсичну речовину її шкідливих властивос­тей, діяли швидко, зв'язу­валися з отрутою в шлунку..
  Нині серед протиотрут віддають  перевагу  різного роду ентеросорбентам, котрі проявляють свою захисну силу ще до всмоктування в кров. Серед фізіологіч­но інертних препаратів можнаназвати активо­ване вугілля, крохмаль­ний клейстер, као­лін (білу глину), оксид цинку. Досить ефективними сорбентами-антидотами є іонооб­мінні смоли - катіоніти та аніоніти, їх застосову­ють при отруєннях важки­ми металами, хлоровани­ми вуглеводнями, алкало­їдами.
  Токсична речовина і протиотрута можуть взає­модіяти як антагоністи. У таких випадках утворю­ються нерозчинні та мало­токсичні сполуки. Примі­ром, реакції гідрокарбонату натрію (двовуглекис­лої соди) з кислотами, глюкози - з такими високотоксичними сполуками, як ціаніди. Це лише окре­мі найпростіші приклади і належать вони науковій галузі. Далі - про те, як  надати постраждалому від отруєння першу долікарняну допо­могу , за  порадами від  доктора медичних  наук  академіка  АМН України  Ісаака Трахтенберга .
   Насамперед треба яко­мога швидше припи­нити надходження в орга­нізм отруйної речовини. Якщо вона надходила з повітрям, слід вивести людину на свіже повітря або якомога швидше про­вітрити помешкання.  Треба розстебнути одяг, який стис­кує, зняти поясок. Рот і горло прополоскати роз­чином питної соди (1 чай­на ложка на склянку теп­лої води).
  Якщо речовина потра­пила на шкіру, негайно зніміть її ватним або марлевим тампоном, добре обмийте уражені ділянки теплою водою з милом. Якщо на шкірі з'явилися набряки,  почервоніння, пухирі чи виразки,  слід закрити уражені місця чистим бинтом.
  Коли ж  речовина потрапила в очі, слід про­мивати їх великою кількі­стю води не менше 15- 20 хвилин, після чого на­класти суху пов'язку. Як­що речовина потрапила в шлунок, без зволікання його промивають, даючи випити 5—6 склянок теплої води, потім, подразнюю­чи пальцями задню стінку глотки і корінь язика, ви­кликають блювоту. Про­цедуру роблять доти, до­ки промивні води не ста­нуть чистими. Але при будь-яких отруєннях, на­віть нетяжких, слід викли­кати лікаря.
   Щоб точно визначити причину отруєння, потріб­но розповісти лікарю всі обставини події, зберегти й передати у відповідну лабораторію    залишки підозрілої речовини, недопитої рі­дини чи посуд, в якому вони знаходилися.
    Короткі рекомен­дації для надання допо­моги потерпілим у най­більш поширених випад­ках такі.
  ОТРУЄННЯ ТОКСИЧНИ­МИ РЕЧОВИНАМИ. Озна­ки: затьмаренасвідомість, запаморочення, головний біль, галюцинації, нудота, блювота, порушення ко­ординації рухів, блідість шкіри, у тяжких випадках - знепритомнення.
   Перша допомога: дати поню­хати нашатирний спирт на ваті (ні в якому разі не з пляшки!),  дати багато питва, про­мити шлунок,
   НАРКОТИЧНЕ ОТРУЄН­НЯ. Ознаки: сонливість. запаморочення, шум у вухах, нудота, блювота, запаморочення або втра­та свідомості, судоми. слабкий,  уповільнений пульс.
   Перша допомога: про­мити шлунок, приймати проносне; гарячі ванничергувати з холодним об­ливанням; не давати спа­ти (!). стежити за дихан­ням. При зупинці дихання зробити штучну вентиля­цію легенів, розітерти і зі­гріти тіло.
  ОТРУЄННЯ   АЛКОГО­ЛЕМ. Ознаки: сп'яніння, специфічний запах із ро­та, нудота, блювота, пору­шення координації рухів, безладна мова, збуджен­ня, яке переходить у при­гнічення, почервоніння об­личчя, що змінюється блі­дістю, втрата свідомості.
  Перша допомога: да­ти понюхати нашатирний спирт, промити шлунок, давати пити воду, додаю­чи в склянку по 3—5 кра­пель нашатирного спир­ту, напоїти гарячою ка­вою.
  ОТРУЄННЯ    НІКОТИ­НОМ. Ознаки: сильна сли­нотеча, нудота, прискорений пульс, шум у вухах, запаморочення, почуття страху, слабкість; тремтін­ня рук, спазми гортані, стравоходу, шлунка; блю­вота, порушення свідомості, звуження зіниць, збліднення шкіри, посилена пітливість. Може настати параліч      дихального центру.
  Перша допомога: ви­нести потерпілого на сві­же повітря, дати понюхати нашатирний спирт, про­мити шлунок, при необхід­ності провести штучну вентиляцію легенів, дати серцеві засоби.
  ХАРЧОВЕ ОТРУЄННЯ. Ознаки: через 2-3 години після споживання неякіс­них продуктів з'являється нудота, блювота, періодич­но повторюється  сильний біль у животі, частий пронос, загальна слабкість, блі­дість шкіри, спостеріга­ється підвищення температури тіла, ослаблення пульсу, похолодання кінці­вок, судоми м'язів гомі­лок.
  Перша допомога: не­гайно промити шлунок, очистити кишечник (со­льове проносне або рици­нова олія). Ні в якому разі не приймати алкоголю (який спричиняє додаткову інтоксикацію) давати бага­то пити рідини, поєднуючи з тепловими процедура­ми.
  І ніколи не залишайте потерпілого без нагля­ду! Бо можна пропусти­ти зупинку дихання і серцевої діяльності.
  І ще дуже важлива річ:надаючи допомогу при го­строму отруєнні, пам'я­тайте: вона є лише невідкладною,першою -  д о лікарняною, оскільки основ­не лікування проводитиме лікар. Разом з тим над­звичайно важливо не ли­ше знати, яким чином швидко й правильно її проводити, а й опанувати необхідні навички. Тому в домашній біб­ліотеці треба мати довід­ники, в яких є рекоменда­ції щодо надання першої невідкладної допомоги. І ще зауважу: в екстрема­льних ситуаціях діють спо­кійно і розумно ті, хто ви­ховав у собі такі риси, як передбачливість (вміння наперед   прогнозувати розвиток подій) та силу волі.