Нина ГАВР - Гавришова Нина Андреевна, журналист, кандидат биологических наук. Персональный сайт. Мысли, размышления, анализ, советы, народная мудрость.

Записки журналиста

Статьи: Социум

Украинское правительство в свете ретро национализма

Добавлено: 2014-12-01 17:17:15

 

   В январе 1928 года , 87 лет  назад,  тогдашние   украинское националисты   ощутили, что   после 1-ой Мировой войны народ «выронил свой  шанс «политической    силы и государственной независимости», и они стали работать над программой «щоб досягнути того, що вихопилося йому з рук, - політичної сили і державної незалежности (1). И вот как « ці практичні речі та видні кожному цілі ставить перед очі націоналістам » один из тогдашних идеологов М. Сціборський.
     «Велику будуючу працю поєднання соборної нації, скерування її зусиль в єдину точку мусить перебрати на себе молодий активний націоналізм як органічний живий вияв потенції нації. Підносячись поверх вузького національною провінціалізму і дрібних антагонізмів, відкидаючи ризиковані комбінації в державній творчості, неґуючи політичний і духовий баляст минулого, він мусить ясно накреслити найкоротші шляхи соборної нації до державности.
   Гнилі «культи» чужих сил та хворобливі, анемічні сподівання манни з чужого неба націоналізм має замінити залізно-фанатичним культом власної сили соборної нації, вкладаючи в свій чин три незмінні засади: віру в себе, віру в свою націю і віру в її майбутнє. Методична робота націоналізму має бути соборне поєднання не живих мерців минулого,  а активних чинників і мас сучасного» (2).
   Заметим, что   названные три «засади» выделены  в авторском тексте  самого М. Сциборского  (стало бять, главное- вера, вера и еще раз вера... Обращает внимание в его тексте «молодий активний націоналізм як органічний живий вияв потенції нації.» Глубоко сказано!
   В  категорию  «гнилых культов чужих сил»,  возможно, на современном этапе подходит НАТО?).  
   А «анемичные надежды  на манну с чужого неба» -  согласитесь,  могут привести  читателя в поэтический  восторг!
    Впечатляют  откровения Сциборского (3) относительно места  национального идеала в иерархии идеологических ценностей.
«Виплекання і стабілізація владно-потужного, безкомпромісною, залізногою, волевого, шляхетною ідеалу  й духа, початком і кінцем якого має бути «нація, нація і ще раз нація!»
    Нація — замість інтернаціонального космополітичного маячіння.
    Нація — замість «вічних загальнолюдських правд і братерства»
    Нація — з волею до влади й володіння, а не істеричне «гуманне» плазунство і духове    лакейство.
    Нація — як вихідна точка й кінцева мета всієї політичної діяльности »(3).
 Здесь особенно напрашивается  на комментарий и вызывает вопросы  позиция «нация – вместо вечной  общечеловеческой правды» («замість «вічних загальнолюдських правд…» Это что же такое – «моя хата с краю» , либо    отказ от общечеловеческих ценностей или еще что-то иное ?    Придерживаясь хронологии тогдашних политических событий , заметим, что вскоре, в  апреле того же года, как значится в работе (1)   , «завершення ідеологічної роботи для визначення практичних завдань організованого українського націоналізму бачимо в ідеологічному рефераті, що його виголосив Андрієвський на Другій Конференції Українських Націоналістів, що відбулася 7-8 квітня 1928 року. Ось приблизний його зміст та квінтесенція» (цит. по  (1).    «Інж. Дмитро  Андрієевський, один з найперших чільних ідеологів нового національного руху», который представил теоретический реферат  «на Першому Конгресі   Украаїнського націоналізму,  на 2-ой  конференции  провозгласил следующее.
  «Ідеологія — це певна система цінностей, що визначають відношення культурної людини до зовнішнього св ту, який або вже існує в дійсності, або поки що в потенції, в ідеалі. Це підбір і класифікація життєвих, інтелектуальних та моральних явищ і ступенювання їх відповідно до вартости, слушности і правности. Отже, ідеологія — це не штучна побудова,  життєве явище і рушійна сила життя. Її предмет — не минуле а майбутнє, і вона не лише теоретично визначає взаємовідношення між явищами, але намагається перевести їх у життя.
  Система вартостей нашого покоління базується не на матеріялізмі і детермінізмі, як у його попередників, а на ідеалізмі й волюнтаризмі. Це значить, що воно плекає в душі віру в ідеал, що існує сам у собі та є вищою дійсністю. Призначенням людини на землі є виконати свій обов'язок щодо цього ідеалу».  Такая вот философская основа  - смесь  идеализма и волюнтаризма.  Читаем далее.
  «Для сучасного українського націоналіста таким ідеалом є Велика Самостійна Соборна Українська Держава. Українська національна ідея не перекривається з українською етнографічною територією і не вичерпується етнічним змістом. Вона формується на базі історичної місії, що припала нашій батьківщині. Розташована між європейським Заходом і азійським Сходом, є вона прир одним оборонцем менших народів, загрожених Московщиною.»      Здесь остается место для  раздумий относительно исторической миссии.
Далее непосредственно по тексту излагаются- мысли  об особой украинской государственности. Читаем.
  «Для втримання і розбудови нації необхідна власна державна організація. Тільки в умовах національної державности Україна стане творчою світовою силою і справді матір'ю, не мачухою, власному народові.
  Суспільний лад, обумовлений, з одного боку, вдачею і традиціями українського народу, а з другого — умовами його міжнароднього існування, буде спертий на ієрархї та зрізничкуванні. Треба прагнути до примирення окремих функціональних груп суспільства, підпорядковуючи суспільно-класове національно-державному.
  Для зміцнення української держави необхідні авторитет і послух, централізм і тверда влада.   Щоб влада була близька народові, вона мусить спиратися на його провідну верству, в котрій були б заступлені інтереси і прагнення усіх суспільних груп.
  Виявлення волі нації не буде організоване через парлямент і загальне виборче право. Буде державний орган з місцем у ньому для відпоручників усіх суспільних груп».
  Здесь на время приостановим дальнейшее прочтение и заметим, что ныне как раз  появилась  идея сформировать  такой  оригинальный «державний орган»: предполагается включение в состав Кабинета Министров,  «відпоручників» из других государств (Грузии и не только)… И далее.
  «Насильне прищеплювання Україні утопічних форм суспільних стосунків, таких як соціялізм і демократизм, — небезпечне і недоречне.
  Мусить виховатися порода українців, що не зіллється і не розчиниться в юрбі, але триматиме своє місце в національному житті, не підпорядкує себе настроям і відрухам маси, зуміє станути понад нею, накинути їй свою думку і свою волю » (3)…
  Та ли « порода украинцев» со своим местом  в национальной жизни  воспиталась  к настоящему моменту?- вопрос риторический ,  так как  упомянутые идеологи не могут вступить в живую дискуссию.
   А нынешнее нарождающееся правительство (которое, как  известно, бывает  обычно таким, которое  народ  заслуживает)? Является   ли оно следствием  волюнтаризма, рационализма  или вынужденного лавирования  между обстоятельствами нового времени?...

    Литература
1. Зиновій Книш. Становлення ОУН, К., 1994, с .16.
2.. Микола Сціборський, Соборність психології та політики -- основа  націоналізму // Розбудова Нації, ч. 1, 1928, січень.
3. Дмитро Андрієвський, До ідеологічно-статутарної підготовки організації українських націоналістів // Розбудова Нації, ч. 6,1928, червень.

 

 


2

Понравилась статья? Поделись с друзьями!
Добавить в избранное Добавить в Google - Закладки Добавить в Яндекс.Закладки Добавить в Facebook Добавить в Twitter Добавить в Мой Мир Добавить в Мемори Запостить в ЖЖ Запостить в блог на Liveinternet Поделиться на WOW.ya.ru 0
Нравится
URL
HTML
BBCode


Оглавление   |  На верх


Nik (заполнить обязательно)
Ваш E-Mail Используется только для того что бы вы знали где и какую сделали запись
Комментарий
HTML-теги Вырезаются!!! _SOOBDELHTML2_ (pdf, object, swf)
* Введите защитный код из символов, отображенных в виде изображения.
Если вы не можете прочитать код с изображения, нажмите на изображение для генерации нового вида кода.
 

Страница сгенерирована за 0.065 сек..