Нина ГАВР - Гавришова Нина Андреевна, журналист, кандидат биологических наук. Персональный сайт. Мысли, размышления, анализ, советы, народная мудрость.

Записки журналиста

Статьи: Киев - былое

МЕДИЧНІ НАРОДНІ ЧИТАННЯ НА ПОДОЛІ

Автор: N.Gavr
Добавлено: 2007-12-09 13:05:42

     МЕДИЧНІ НАРОДНІ ЧИТАННЯ НА  ПОДОЛІ відкрилися темою шкідливості пияцтва. Лекції проводили “за допомогою чарівного ліхтаря з друммондовим освітленням”.

 

 

 

     Товариство київських лікарів -  одне з найперших  медичних об”єднань в Україні  та Російській   імперії. Його організовано з ініціативи   фахівців  1840 року, програма робіт заклала підвалини  першої   в  імперії служби швидкої медичної допомоги, яка  функціонувала з 1891 року на вулиці Рейтарській. Товариством створено цілу низку медичних  установ. Так, при товаристві діяв хіміко-бактеріологічний кабінет, налагодили  систему нічних чергувань у місті. Була велика  бібліотека. Дбали йі про  поширення  елементарних медичних знань  в народі.
     1864 року необхідність санітарно-гігієнічного знання відстоював  приват-доцент медичного факультету Леонід Маровський, який виступив на зібранні лікарів   з доповіддю “ Про важливість  викладання  гігієни в навчальних закладах”. А через десяток років професорові  Ніканору  Хржонщевському вдалося започаткувати медичні читання. Не так просто  було розпочати лекторій у поліцейській державі. Зустрічам  з широким загалом передувала певна організаційна робота, типова  для тогочасного суспільного життя. Спочатку професор университету Св. Володимира Хржонщевський звернувся зі своєю ідеєю до Київського товариства лікарів й, одержавши підтримку, запропонував увійти  із ходатайством про влаштування медичних бесід. І так звана Комісія медичних народних читань народилася при товаристві після  дозволу київського генерал-губернатора  й попечителя учбового округа -  на основі «Височайше затверджених 24 грудня  1876 року правил для  влаштування народних читань в губернських містах». І вже   26 грудня  1886 року у верхньому залі контрактового будинку на Подолі відбулася  перша лекція, яка віддала данину  вічній темі у Російській імперії - “Про шкідливість пияцтва  для здоров”я”.
      Не сумлівалася у корисності  просвітницької роботи й Міська  дума –   одразу відвела для  Комісії  медичних народних читань частину приміщення й витратила  150 р.с. (рублів сріблом) на пристосування під лекторій  нижньої  зали своєї  хрещатицької будівлі. До того ж призначила щорічне  “пособіє” 300 р.с.  Іноді аудиторією ставала  й згадана зала на Контрактовій площі . А з 8 жовтня 1895 року   комісія вже мала постійну “прописку” в домі на розі  вулиці  Бульварно-Кудрявської та Обсерваторного провулку.  Тут, зважаючи на набутий досвід, ескулапи регулярно спілкувалися з киянами від  початку вересня  до  середини квітня -  у вихідні, з п”ятої до  сьомої години вечора.
      Лекції професорів з університету Св. Володимира та інших доповідувачів,  членів гурту київських лікарів, супроводжувалися, як згадують тогочасні видання,   демонстрацією  відповідних картин  на екрані, “за допомогою чарівного ліхтаря з друммондовим освітленням”. Тексти бесід, з одного боку, були такими, які дозволені цензурою для публічних  народних читань, й водночас охоплювали широке коло питань:  від “будови людини”, про   “дурну хворобу” й дифтеріт – до  порад  у нещасних випадках та при вихованні  дітей. То ж деякі потреби  практичної  медицини  й санітарної гігієни населення  задовольнялися у такий лекційний спосіб. Після першої доповіді професора Ніканора Хронщевського (головуючого комісії) було  багато інших виступів:  упродовж  1890 року їх прослухали майже 7,5 тисяч, а за період  до 1895 року  на народних медичних читаннях залучилися до знань близько 43000 слухачів. 
      Змістовні лекції були популярними  в народі: безкоштовно допускалися  ті, хто не могли внести платню,  а також запрошувалися нижчі чини військ, куди розсилалися білети на 100  й навіть 150 осіб. Інші ж віддавали по 40 копійок за місця у першому ряду, або   ж  20 – у  другому та  по  10 коп. - за  3-4-ий ряди. Решта слухачів купувала квитки  по 5 копійок.
      Крім членских  внесків лікарів  ( 5 руб. на рік) та    підтримки Міської думи,  допомагали  Медичним читанням  і періодичні благочинні  акції .   1887 року початок було покладено артистом   Михайлом Івановим-Козельським: спектакль на користь  Комісії медичних народних читань  надав  673 р. 80 коп. Наступного року  літературно-музично-танцювальний вечір – ще 1335 руб. Ці кошти  ставали у нагоді й для  видання просвітницьких  брошур: професори та лікарі вважали за потрібне писати так, аби їх справді можна було б називати “народними”.
     Спілка ескулапів об”єднувала  кращих викладачів  медичного  факультету, прогресивних лікарів,  і можна сказати,  всіляко опікувалася здоров”ям народу: з боку просвіти та профілактики  хвороби, а також  у самовідданій боротьбі з епідеміями у лиху годину.

 

 


Понравилась статья? Поделись с друзьями!
Добавить в избранное Добавить в Google - Закладки Добавить в Яндекс.Закладки Добавить в Facebook Добавить в Twitter Добавить в Мой Мир Добавить в Мемори Запостить в ЖЖ Запостить в блог на Liveinternet Поделиться на WOW.ya.ru 0
Нравится
URL
HTML
BBCode


Оглавление   |  На верх


Nik (заполнить обязательно)
Ваш E-Mail Используется только для того что бы вы знали где и какую сделали запись
Комментарий
HTML-теги Вырезаются!!! _SOOBDELHTML2_ (pdf, object, swf)
* Введите защитный код из символов, отображенных в виде изображения.
Если вы не можете прочитать код с изображения, нажмите на изображение для генерации нового вида кода.
 

Страница сгенерирована за 0.371 сек..