Нина ГАВР - Гавришова Нина Андреевна, журналист, кандидат биологических наук. Персональный сайт. Мысли, размышления, анализ, советы, народная мудрость.

Записки журналиста

Статьи: Психология

“ЗНИЗУ”, “ЗВЕРХУ ” або “ПОРУЧ” ? Як захиститися від маніпуляторів

Добавлено: 2008-04-16 19:10:32

   Це  приклад  “протиманіпуляційного  захисту” зрілої особистості, яка   має   велику витримку. 
    Але    нерідко люди  ганебно пасують перед маніпулятором . Їм, розумним і чесним,  здається, що “КОНТРгра” - єдина  відповідь на гру. При цьому потрібне вміння самому перетворитися  в маніпулятора, до того ж  бракує рішучості й   підступництва,  щоб переграти  сильного партнера. Але чи  так це насправді ? Зовсім ні: психологи стверджують, що головне - зовсім не перегравати,  а гідно виходити з гри... 
  Втім, усе не так просто й однозначно, адже “маніпуляційні ігри” досить різноманітні за технікою й цілями. Зазначимо: маніпулятори не обов'язково діють за  усвідомленим планом, у декого це виходить немов само собою - підсвідомо. Вони можуть навіть щиро  ображатися, коли їх викривають  у нечесній грі. А інші - дивуються  реакції партнера на їх  “природні”  маніпулятивні  “кроки”.
   Та й маніпулятивна  техніка спілкування не завжди заслуговує  різко негативного  відношення. Адже, по суті, егоцентризм  людини, її  потреба “виграшу”  будь-що  - доля не тільки  корисливих, жорстоких і холодних людей, але іноді   й – позиція нещасливих, глибоко невдоволених  життям, коли вони  демонструють жалюгідні потуги самоствердження в якихось  життєвих ситуаціях. До таких  маніпуляторів  варто  віднестися співчутливо,  й  часом навіть  „підіграти”  їм. Чому так?
   Справа в тому, що, як пишуть фахівці-психологи, людина з самого  дитинства займається  “рольовим обміном”.   І  що  дуже  важливо:   впродовж  у с ь о г о  життя триває   розвиток  особистості, який  відбувається через досвід  взаємин, через збагачення  рольовим обміном.
   Виходить,   головне  в житті - учитися виконанню своїх ролей у суспільстві,   їхньому правильному розподілу й ... маніпулюванню, у позитивному  сенсі. Адже  за цим - вантаж еволюційної спадщини, отриманої від тваринного світу. До того ж - розходження інтересів,   темпераментів, культурного рівня ...
   Багато чого в поведінці  й непорозуміннях  пояснює гіпотеза збереження в людини тваринного інстинкту ”своєї території”. Цікаве підтвердження одержав, наприклад, один американський лікар в експерименті з ув'язненими.  Після ретельного перегляду „піднятих справ”  з'ясувалося таке.
    Близько, на відстань 30-40 см, лікаря допускали до себе ті ув'язнені, яких було  засуджено за правопорушення ненасильницького характеру. Більшість з тих, що відбували свій строк   у в'язниці   за насильницькі дії, тримали значно більшу дистанцію - аж  2-3 метри. Взагалі  ж  люди з розвиненим „інстинктом території” більш агресивні до оточуючих - до тих, хто самі того не підозрюючи, перетинають невидимий  кордон „володінь  агресивного суб'єкта” .   
  В останні роки французькі психіатри прийшли до висновку, що надання пацієнтові в лікарні власної, нехай невеличкої, території сприяє зменшенню страхів і агресивних спонукань.  І це  теж - з розряду дії  інстинкту.   
   „Жага володіння” спрямована не тільки на територію, але й  на матеріальні предмети (та їхній еквівалент – гроші), а також цінності іншого порядку: люди прагнуть „володіти” знаннями, „мати” владу,  успіх і т.п. Поширюється  ця спрага  й на оточуючих   людей, проявляючись у почутті ревнощів, переваги  й т.д.
    Однак фахівці  оптимістично стверджують, що самопізнання та психологія  самооцінки  також еволюціонують, і людство вже досягло істотно іншого рівня від часів давніх предків.  Є надія на можливість нового типу взаємин -  шляхом подальшого  приборкання інстинктів...
     А поки що й вам, напевно, доводилося  спостерігати, що людина з активним агресивним темпераментом схильна  до того, щоб відразу й  у будь-який момент рефлекторно  кидатися на вас, як на потенційного супротивника,  конкурента – аби „захищати свою територію”. У  випадку такого  примітивного  поводження зіштовхуємося із проявами агресії - “зверху”, з позиції  сили (реальної або уявлюваної). Таким суб'єктам фахівці рекомендують свідомо, випереджаючи сплеск інстинкту, ніби  зупинитися й “встигнути поставити себе поруч”. Це  і є головний  шлях цивілізованих  взаємин у суспільстві.
   Деякі психологи  всі різновиди поводження й всю розмаїтість можливих ролей,  підрозділяють на три типи: „дитини”, „батька” і „дорослого”. Поведінкові прояви цих типів вони називають відповідно “знизу ” “зверху ” і “поруч ” .
   Тут і перебуває відповідь на питання, яке винесене у заголовок. Звичайно ж, варто починати з орієнтації на  доброзичливу ( до того ж творчу!)  позицію “поруч”.
   І насамкінець. Такий підхід виявився плідним і в психотерапії. Відзначено: “Чим більше я приймаю людину, тим більше вона мені подобається .. Звідси - почуття теплоти й захищеності...У результаті  людина   стає  більш упевненою  в собі, більш адаптованою та здатною творчо підходити  до  ситуації.
   Справедливо написав філософ Ніцше, що «наше тіло - лише соціальна будова з безлічі душ». А хтось із поважних психологів додав: „І необхідно „витрачатися” енергетично  на інших, на  людство, яке ніби дихає поруч .

 

 

 

 

 


Понравилась статья? Поделись с друзьями!
Добавить в избранное Добавить в Google - Закладки Добавить в Яндекс.Закладки Добавить в Facebook Добавить в Twitter Добавить в Мой Мир Добавить в Мемори Запостить в ЖЖ Запостить в блог на Liveinternet Поделиться на WOW.ya.ru 0
Нравится
URL
HTML
BBCode


Оглавление   |  На верх


Nik (заполнить обязательно)
Ваш E-Mail Используется только для того что бы вы знали где и какую сделали запись
Комментарий
HTML-теги Вырезаются!!! _SOOBDELHTML2_ (pdf, object, swf)
* Введите защитный код из символов, отображенных в виде изображения.
Если вы не можете прочитать код с изображения, нажмите на изображение для генерации нового вида кода.
 

Страница сгенерирована за 0.264 сек..