Нина ГАВР - Гавришова Нина Андреевна, журналист, кандидат биологических наук. Персональный сайт. Мысли, размышления, анализ, советы, народная мудрость.

Записки журналиста

Статьи: Киев - былое

Найстаріші київські дзвони знайдено 175 років тому

Добавлено: 2008-12-25 22:59:49

 Віддавна виготовлялися для монастирів і храмів дзвони, особливо у Києві. Печерська Лавра мала такі найвідоміші з них: «Успенський», «Зосимін», «Орел», «Балика», «Благовіст», «Ранній» , «Буденний», «Скликун»...А мистецтво лиття дзвонів найбільшого розквіту сягнуло у ХУІІстолітті. Саме  Київ став визначним центром  українського відливництва у другій половині ХУ11 ст.  На межі ХУ11-ХУ111  віків  із Києвом пов”язані  роботи видатного відливника  Афанасія Петровича, тут працював  відомий майстер Олексій  Звонник. Невдовзі до роботи запрошено  російського відливника  Івана  Моторина  з помічниками.
    Найстарішому з цих майстрів Афанасію Петровичу належать такі видатні  пам”ятки, як дзвони «Кизиркимен» та  «Варлаамів» (у   Києво-Софійському соборі. На превеликий жаль, «Кизиркимен» не  зберігся -  його було перелито наприкінці позаминулого століття, але достеменно відомі його художні якості та цікава  історія.
     По-первах, цей дзвін відлито з трофейних турецьких гармат, на честь перемоги над турками російських та  українських військ. По-друге, крім зображення Богородиці, гірлянди з листя  та інших прикрас, на плащі дзвона  були й вірші,   які докладно розповідали не тільки про  присвяту перемозі, а й про  матеріал, який використано   для їх  виготовлення:
      «Из штук  кизикирменских арматных  здобычных
        З додатком матерій до звона приличных..» 
     У 1690 році майстром Афанасієм Петровичем відлитий   стопудовий дзвін  для Києво-Видубецького монастиря, про який залишилися лише архівні відомості. Не зберігся до наших часів і Варлаамів дзвін. Єдина пам”ятка, яка може і нині характеризувати  митця-людвісара  А. Петровича  - великий дзвін  Києво-Софійського собору. Цей найбільший із старих дзвонів  в Україні (вагою близько  800 пудів), з тих що збереглися понині,  знаходиться  на  тій самій соборній дзвінниці.
    Ще пам”ятні ті історичні  часи, коли  линула з піднебесся особлива музика дзвонів. Для одних  це було запрошенням йти до Божого дому,  для інших  - ознакою свята або ж  музикою, яка спричиняла душевну розраду. Було й таке, що дзвони знімали – аби не можна було б  використати їх  як набат,  як зов до революційних дій. Це сталося, приміром, у Франції  два століття тому...
    Гармонію, народжену церковними передзвонами, нині  інколи відроджують в спеціальних концертах-конкурсах.    Взагалі,  у Західній Європі  дзвони були відомі дуже давно, але їм там не надавали такого величезного значення у духовному та суспільному житті, як у християнській  Русі. Тож повернемося до київських куполів та дзвонів. 
    Влітку 1833 року аматорові  археологу Григорію  Лохвицькому знову пощастило: після Золотих воріт йому відкрилися ще й залишки церкви  монастиря  св. Ірини, а ще - фундамент найстарішої Десятинної церкви! У переліку  тодішніх знахідок Лохвицький вказав на  кілька  мідних речей, « паникадило и обломки колокола» на  місці Іринінської церкви, а в  руйновищі  Десятинного храму  було знайдено два дзвони «особливої форми». І це не дивно, адже богослужіння у християн з давніх давен було пов”язане із дзвонами.       Найперші згадки про них  маємо у літописах 988 року...


Понравилась статья? Поделись с друзьями!
Добавить в избранное Добавить в Google - Закладки Добавить в Яндекс.Закладки Добавить в Facebook Добавить в Twitter Добавить в Мой Мир Добавить в Мемори Запостить в ЖЖ Запостить в блог на Liveinternet Поделиться на WOW.ya.ru 0
Нравится
URL
HTML
BBCode


Оглавление   |  На верх


Nik (заполнить обязательно)
Ваш E-Mail Используется только для того что бы вы знали где и какую сделали запись
Комментарий
HTML-теги Вырезаются!!! _SOOBDELHTML2_ (pdf, object, swf)
* Введите защитный код из символов, отображенных в виде изображения.
Если вы не можете прочитать код с изображения, нажмите на изображение для генерации нового вида кода.
 

Страница сгенерирована за 0.179 сек..